0.00 грн.
Зробити замовленняМінеральні добрива при правильному застосуванні є найефективнішим засобом підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур. Кількість добрив, що вносяться на гектар (га) посівів, — один з основних показників у рослинництві.
Усі види мінеральних добрив виробляються хімічною промисловістю. Їх одержують шляхом перероблення агрономічних руд або шляхом синтезу. У сільському господарстві використовуються порівняно невеликі кількості промислових відходів, таких природних солей, калій та чилійська селітра.
Поділяють мінеральні добрива для марихуани на прямі та непрямі. Перший тип, який містить елементи живлення для рослин (N, P, K, Mg, B, Cu, Mn), поділяється на прості та змішані.
Прості добрива зазвичай містять одну поживну речовину, до них відносяться:
Змішані підживлення (подвійні та потрійні) містять два і більше елементи живлення (нітрофос, амофос, нітрофоска). Такі мінеральні добрива підійдуть і для гідропоніки.
Мінеральні добрива застосовують для поліпшення агрохімічних та фізико-хімічних властивостей ґрунту та активізації його елементів живлення. Наприклад, вапняні підживлення та гіпс.
Такий елемент, як фосфат забезпечує рослини фосфором, та нейтралізує кислотність ґрунту.
Мінеральні добрива бувають:
По дії на ґрунтовий розчин мінеральні добрива поділяють на:
У кислих добривах катіони поглинаються ґрунтом, а аніони, які не так легко всмоктуються, знатно підкислюють ґрунтовий розчин. У лужних добривах аніони легко засвоюються рослинами, але при цьому катіони поступово накопичуються і підлужують ґрунт. Тим часом як нейтральні підживлення зовсім не впливають на ґрунтовий розчин.
Комерційні мінеральні добрива стали широко застосовуватися лише з 19 століття. До цього часу використовувалися гній, зола, фекалії, силос та натуральні підживлення. У першій половині 19 століття селяни почали використовувати кісткове борошно.
У 1840 р. німецький хімік Й. фон Лібіх запропонував лікувати кістки сірчаною кислотою для перетворення основної частини, малорозчинного триосновного фосфату кальцію, водорозчинний одноосновний фосфат кальцію, легко засвоюваний рослинами.
Це добриво, відоме як суперфосфат, незабаром було отримано шляхом розкладання природного кам'яного фосфату сірчаною кислотою. До кінця XIX століття виробництво та застосування суперфосфату набули широкого поширення в ряді країн. В Україні перший суперфосфатний завод було створено у 1868 році. Ближче до 20 століття асортимент фосфор одержаних добрив був істотно розширений.
Комплексні мінеральні добрива необхідні повноцінного перебігу життєвого циклу рослини. Підживлення збільшують урожай, витривалість та стресостійкість культур. Необхідно контролювати кількість внесених у ґрунт мінералів. Правильний баланс азоту, фосфору та калію гарантує щедрий урожай. Важливо, не перестаратися і внести занадто багато, інакше всі рослини на плантації просто помруть.
Середні норми (кг/га): N 30-100, P 2 O 5 30-60, K 2 O 45-90;
Вищі норми застосовуються для технічних культур (бавовник, цукрові буряки) та овочів (огірки, томати). Органічні мінеральні добрива вносять восени, навесні, під час посіву та в період вегетації.
Матеріал надано виключно в ознайомлювальних цілях, Coffeeshop® не закликає долучатися до незаконного гровінгу марихуани в країнах, де це заборонено.